У РУКАХ МАЙСТРА НАРОДЖУЄТЬСЯ ДИВО

Хто і що б не говорив, а люди теж здатні творити неймовірні рукотворні дива. І в цьому переконалися, коли познайомилися зі справжнісіньким митцем художньої обробки дерева, майстром-різьбярем Віктором Дмитровичем Роговим, який мешкає в с. Недогарки.

Віктор Роговий

Педагог – за освітою, але митець – у душі, ці слова саме про нього, Віктора Рогового, славного майстра з Недогарок, для якого робота з деревом — це покликання, краса і щирість, які він втілює в неповторні речі. Його вироби з дерева несуть дивовижну цілющу енергетику, багатократно підсилену знаками і символами, які він використовує у своїй творчості. А його багата уява допомагає створювати неймовірної краси і витонченості ексклюзивні дерев’яні шедеври.
Тож у світ творчості, яка манила його ще з дитинства, поринув у непрості 90-і роки. Першою з його доробків була красуня норка, яку жваво намалювала уява в одній з коряг. І пішло, і поїхало! Все вдавалося, творилося і працювалося, адже поряд була його кохана дружина Лариса Дмитрівна – його муза, його любов.
Ось тоді надбав додому усіляких необхідних інструментів для столярства. І почав втілювати ідеї в життя. Люди побачили його вироби, оцінили, почали цікавитися і замовляти. Адже є у майстра одна родзинка: усі речі, які робить, не повторюються. Немає жодного виробу однакового – усе різниться. Працювати за шаблоном йому не цікаво, а замовники отримують ексклюзив, такі речі, яких немає ні в кого. У ході роботи Віктор Дмитрович придумує цікаві деталі, фантазує, одним словом, виношує роботу в голові, лягає спати з думкою про майбутній витвір, «прокручує», «вимальовує», як то має бути. І коли повністю постало в уяві, приступає до роботи.
Любить працювати Віктор Дмитрович з деревиною різних порід, та найбільше подобаються йому липа, вільха й груша. Матеріал для різьблення шукає повсюди, де доводиться бувати в природі. Надзвичайно цінує майстер ручну роботу, адже вкладає у виріб всю свою душу і вміння, бо різьблення з дерева – заняття філігранне, що вимагає від людини і творчості, і терпіння, і рук золотих. Не надто довіряє різноманітним сучасним електричним інструментам, які полегшують роботу майстра-різьбяра, вважає, що саме руки найбільш тонко відчувають дерево.

Рукотворні шедеври Віктора РОГОВОГО

Багато в творчому доробку майстра неповторних рукотворних виробів з дерева, від мініатюрних сувенірів до гігантських творінь. Коли ж Віктор Роговий демонстрував світлини своїх доробків, здивуванню не було меж, в колекції майстра були справжнісінькі моделі мотоциклів в повному розмірі, де кожна деталь, кожен гвинтик та гаєчка були на своєму місці, навіть крилаті літаки доводилося йому майструвати.
А з мотоциклами справжнісінька оказія трапилася. Якось з дружиною вирушили на Сорочинський ярмарок, прихопили з собою й дерев’яну мототехніку. Здивували ярмаркуючих зівак надзвичайно, від бажаючих сфотографуватися біля тої диво-техніки не можна було «відбитися». За символічну платню, 5 гривень, всі бажаючі могли зробити світлини на згадку. дружина зраділа, коли за день вторгували аж тисячу гривень. А коли поверталися вже додому, то прямісінько в дорозі вдалося й мотоцикли вдало продати.
У будинку майстра, наче в музеї, витала якась особлива аура! Дерев’яні меблі, камін, сходи з перилами, арки, люстри, годинники, чудернацькі різьблені мініатюри створювали особливий затишок, адже зроблені вони з особливою любов’ю руками господаря.
І на обійсті Рогових, ніби в справжнісінькій казці, є тут і чарівна хатинка, де живуть дерев’яні звірі та риби, і альтанка, де на міцному дубовому столі пивні келихи, об’ємом з величезні відра, чекають гостей, і гойдалка, і місточок, і млиночок, і візочок, навіть справжнісінька електрифікована Ейфелева вежа біля хати примостилася…
Тож у мистецькому доробку Віктора Рогового безліч неповторних і надзвичайно вишуканих робіт, багато було й творчих задумів, але…
Але життя, як завжди, внесло свої корективи. Зміліло джерело натхнення майстра, опустилися руки, п’ять років минуло, як пішла у засвіти його кохана дружина Лариса Дмитрівна, яка наче зіронька осявала його життя, додавала сили і натхнення творити.
Та все ж, тримайтеся, майстре, життя продовжується, нехай не знають втоми Ваші чарівні руки!
Ірина КОВАЛЕНКО.
Фото Анатолія КРАВЧЕНКА та з архіву Віктора РОГОВОГО.

Матеріал підготували: