ТВЕРДО ВИРІШИВ – БУДУ ВІЙСЬКОВИМ!

– Адже ми – творці власної долі. І сидіти на дивані, спостерігаючи збоку за тим, що робиться в країні у наш непростий час, успішного майбутнього не побудуєш. Тож я вважаю, ми повинні власним прикладом, ділом і працею розбудовувати нашу державу, а не тікати десь за тисячі кілометрів, переховуючись від армії, і розповідати, які ми герої, – переконаний Максим Леонідович Циганенко, військовослужбовець 81-ї окремої бригади десантно-штурмової бригади, наш земляк з мальовничого села Погреби.

Максим ЦИГАНЕНКО з татом і мамою


Зростав, міцнів, мужнів хлопчина на квітучій землі Полтавщини у патріотично налаштованій родині. Його батьки, Леонід Юрійович та Марія Миколаївна, намагалися виховати сина справжнім чоловіком, патріотом, готовим прийти на допомогу кожному і обов’язково виконати свій синівський обов’язок перед Батьківщиною. Сам Леонід Циганенко – воїн-інтернаціоналіст, проходив військову службу у Югославії, був учасником тих буремних подій у 1994 році. Тож Максим, коли трохи підріс, часто-густо, зручно вмостившись на татових колінах, захоплено слухав розповіді про армійські будні. Питання: йти служити чи ні перед юнаком не стояло, бо його змалечку цікавила військова служба. Максим Циганенко був волонтером ГО ОВЗС «Гвардія» м. Кременчук. Ця громадська організація займається виховною діяльністю в сфері національно-патріотичного виховання молоді. Тож «Гвардія» дещо загартувала характер майбутнього воїна і тепер не так тяжко йому доводиться долати ази військової науки. Після закінчення школи у 2017 році, Максим навчався у Полтавському професійному ліцеї транспорту.
А в липні 2020 року Глобинським районним військовим комісаріатом юнак був призваний на військову службу. 4 місяці проходив навчання у навчально-тренувальному центрі м. Полтава, саме там і уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на 3 роки, його спеціальність – радіотелефоніст.
Максим знайшов себе в цьому житті, вивчаючи непросту військову науку, а ще мріє про можливості отримання вищої освіти і прагне до генеральських погонів. Сказати, що важко йому нині, нічого не сказати, але наш солдат мужньо переборює всі труднощі непростої служби. Часто-густо доводиться й цілісіньку добу перебувати на ногах, але й це йому по плечу, бо поряд справжні і надійні друзі, його бойові побратими. Вони разом йдуть життєвими стежками, виконують службово-бойові завдання, перебуваючи в зоні ООС, і запевняють: країна сильна тоді, коли згуртований народ.
Не хоче Максим пасти задніх, бо завжди намагається бути попереду, звик допомагати слабшим. Кмітливий і розумний військовий пройшов курси підвищення кваліфікації у Житомирі (щодо обслуговування радіостанції «ХАРРІС»). Брав участь у бригадних змаганнях на кращого зв’язківця, де й виборов II почесне місце.
За сумлінне виконання службових обов’язків, наполегливість, зразкову військову дисципліну та розумну ініціативу незабаром Максим Циганенко у складі зведеної роти візьме участь у масштабних військових навчаннях разом з військами НАТО, які відбудуться в Німеччині.
А зараз наш військовослужбовець перебуває у місячній відпустці в рідних серцю Погребах, насолоджується родинним затишком, набирається сили перед серйозними випробуваннями у його військовій службі, смакує маминими пирогами та смаколиками, веде чоловічі бесіди з татом, бавиться з молодшими сестричками Оксанкою та Дашею, сподівається на щасливу зустріч з прекрасною незнайомкою, яка вірно чекатиме свого солдатика. А ще мріє, щоб у жодному куточку України не було чути пострілів гармат, а нашим військом пишався увесь світ.
Тож, щасти тобі, солдатику, легкої тобі служби!
Фото Анатолія КРАВЧЕНКА.

Матеріал підготували: