СІМ’Я – НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ

У мальвничому селі Олефірівка, що поблизу Гориславців, живе чудова родина Пальохів – Віра Михайлівна та Петро Миколайович. Цю родину знають і поважають не тільки в Олефірівці, а й у сусідніх селах за щирість, відкритість, непосидючу вдачу та працьовиті руки. Берегиня родини, Віра Михайлівна, народилася у найкращому для її серця селі Ординці Погребищенського району Вінницькій області. Поблизу цього чудового села, колись багатолюдного та веселого, бере свій початок славетна річка Рось, оспівана в творчості багатьох поколінь. Цей милий душі куточок і досі хвилює Віру Михайлівну, адже саме там промайнуло її безтурботне дитинство, шкільні роки, там лишилися друзі та світлі спогади про найкращі часимолодості.

Закінчивши школу, Віра Солодка (таке прізвище мала дівчина) вступила до Кременчуцького професійно-технічного училища № 2, обравши спеціальність маляра. Чому приїхала до Кременчука і сама не знає, мабуть, все ж доля привела її у місто на Дніпрі, хоча схожий навчальний заклад був і у Вінниці.

Одного разу Віра поїхала в гості до подруги Наталії у село Гориславці, ну як і водилося у той час, дівчата пішли до місцевого клубу дивитися кіно. От саме тоді й побачив Віру місцевий парубок Петро Пальоха
і запала вона йому у серце та душу… Віра Михайлівна з усмішкою розповідає, що спочатку не серйозно сприйняла Петрові залицяння. Але хлопець був настирливий, тим паче, що він теж працював у Кременчуці, то ж поступово йому вдалося завоювати серце красуні. А коли Віра закінчила навчання в училищі, молодята й на весільний рушничок стали, поєднавши свої долі.

Батьки Петра проживали в с.Олефірівка, тож молоде подружжя саме тут і оселилося. Обійстя, на якому нині господарюють, дісталося їм у спадок від Петрової бабусі. Там Петро і Віра збудували власну оселю і пов’язали все своє життя із селом. Виростили і виховали двох синів – Вадима та Романа, свою гордість і свою надію. Сини мають власні родини, проживають у Кременчуці. Старший Вадим трудиться на місцевому кар’єрі а його дружина Катерина – вчителька. Молодший Роман працює у рятувальному підрозділі Кременчуцької пожежної частини, за сумлінну службу нагороджений відзнаками керівництва,
має дружину Ольгу, яка працює у дошкільному дитячому закладі. Найбільшою втіхою для бабусі й дідуся є улюблені онуки – Максим та Злата. І діти, й онуки часто приїздять до Віри Михайлівни та Петра Миколайовича, провідують та допомагають господарювати.

Віра Михайлівна розповіла, що трудилася й у місцевому колгоспі деякий час, але найбільше років праці вона віддала Кременчуцькому автомобільному заводу. Там трудилася у цеху фарбування, через шкідливе виробництво пішла раніше на заслужений відпочинок. Деякий час працювала у тепличному господарстві, а зараз трудиться на власному обійсті.
Петро Миколайович Пальоха 42 роки свого життя віддав роботі на КрАЗі, завжди користувався повагою та авторитетом серед колег. Неодноразово чоловікові пропонували квартиру в Кременчуці, адже у той час завод багато будував житла для своїх працівників. Можна було переїхати в місто. Чи було б це краще, хто тепер знає? Не треба шкодувати за тим, чого не відбулося, чи гадати як би воно було… Зате тепер Віра Михайлівна з Петром Миколайовичем мають можливість допомогти дітям та онукам свіжими овочами, фруктами, м’ясом, молоком чи яйцями, бо тримають власне господарство, мають тепличку та невелику пасіку. А яке повітря в Олефірівці, які краєвиди, та й до міста рукою подати!

А ще родина Пальохів активні читачі нашої газети «Зоря Придніпров’я», говорять, що вже скористалися деякими оголошеннями та й багато чого корисного дізнаються зі сторінок газети.

Шановні Віро Михайлівна та Петре Миколайовичу, миру та процвітання вашій родині! Сподіваємося, що наша газета і надалі буде
корисною та потрібною вам, додаватиме настрою та оптимізму у цей нелегкий час. А ми будемо приїздити до вашого мальовничого села, аби написати про сусідів, друзів, знайомих, які також вподобають нашу газету та стануть її передплатниками.

У родинному колі
Петро ПАЛЬОХА з братами-близнюками Олександром та Миколою
За улюбленою справою
Петро та Віра ПАЛЬОХИ

Матеріал підготували: