МАЙСТРИНЯ З БІСЕРОПЛЕТІННЯ, ПИСАНКАРСТВА… І НЕ ТІЛЬКИ

Кожна людина наділена даром Божим. І чим швидше вона розкриє цей дар, тим раніше наповнить своє життя улюбленою справою, прикрасить цей світ своєю творчістю, дасть можливість оточуючим милуватися справжнім витвором своїх талановитих рук, бо найбільше щастя на землі – це коли твоя майстерність приносить задоволення іншим і примножує добро на землі…

Народна майстриня Наталія Жевнєрова
Гуртківець Нікіта БРОВКО
Онучка Даніела з власним виробом
Наталія Жевнєрова зі своїми учнями

Проживає у с.Максимівка Піщанської об’єднаної територіальної громади надзвичайно талановита і творча жінка, організатор культурно-дозвілевої діяльності Максимівського СБК Наталія Яківна Жевнєрова. Вона досконало володіє майстерністю з бісероплетіння, писанкарства, вишивки хрестиком, а ще виготовляє ляльки-мотанки та ляльки-ростовки для фотозон, приурочених до різноманітних свят. Але цікавим є той факт, що до 2012 року майбутня майстриня жодним із цих видів мистецтв взагалі не займалася. Новий етап у її біографії розпочався лише дев’ять років тому, та за цей зовсім невеличкий проміжок часу її активної творчої діяльності Наталія Яківна встигла зробити стільки, чого іншим не вдавалося за все життя. Своєму таланту, як говорить нині народна майстриня, вона завдячує своїй бабусі по материнській лінії Наталії Наумівні Чередник, яка займалася ткацтвом та вишиванням, а також матусі Любові Яківні Мулявці, яка теж мала неабиякий хист до вишивання. Тож і не дивно, що в їхньої доньки та онучки через кілька років теж проявився талант до народного мистецтва.
Наталія Яківна Жевнєрова розпочинала свою активну творчу діяльність у місцевому Будинку дитячої та юнацької творчості, де була керівником гуртка з бісероплетіння. Нанизуючи крихітні різнокольорові бісеринки на нитку, вона разом зі своїми учнями створювала чудернацькі витвори, що захоплювали своїм різнобарв’ям та тематикою. Бісероплетіння – це не тільки красиве, а й корисне мистецтво для дитини, бо розвиває їхню уяву, фантазію та творчі здібності. І до цього часу її учні із вдячністю згадують цікаві заняття зі своїм керівником, адже вони власними руками створювали оригінальні вироби з бісеру, проявляючи при цьому неабияку фантазію.
Та не тільки бісероплетінням захоплюється ця надзвичайно талановита жінка. Одне із її улюблених занять – писанкарство, адже кожна писанка – це ніби маленький неповторний світ. Ще Олександр Довженко писав, що «…. писанка – це неповторне багатство… Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед світом!». То ж не випадково писанку здавна вважали одним із найголовніших надбань української культури. Як говорить пані Наталія, основам писанкарства вона навчалася у Полтаві, у відомої майстрині, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва Галини Степанівни Педяш. Одного майстер-класу з писанкарства, проведеного майстринею від Бога, знадобилося Наталії Яківні, аби опанувати цю справу. Далі вона вчилася самостійно, бо цей вид народного мистецтва вона просто обожнює. Зараз Наталія Жевнєрова навчає писанкарству вже своїх талановитих учнів і проводить майстер-класи для всіх бажаючих опанувати це мистецтво.
– Майстер-класи з писанкарства дуже актуальні напередодні Великодніх свят, тож проводжу їх для мешканців громади в Ялинцях, Недогарках, Максимівці. Дуже приємно, що з кожним роком зростає кількість бажаючих опанувати це мистецтво, – говорить майстриня з писанкарства Наталія Жевнєрова.
Вона дуже гордиться своїми учнями, особливо шестикласниками Діаною Кулаковою та Нікітою Бровком, які є найактивнішими серед всіх її вихованців, а також випускниками навчальних закладів, які хоч і закінчили школу, та все одно продовжують у свій вільний час відвідувати заняття улюблених гуртків. Крім цього, Наталія Жевнєрова проводить ще й цікаві заняття з народознавства у Максимівському та Недогарківському ліцеях, закладі дошкільної освіти «Веселка».
Ще одним захопленням талановитої самобутньої майстрині є виготовлення ляльки-мотанки, що є одним із найпоширеніших предметів-оберегів на території України. Ще в давні часи лялька-мотанка була не просто предметом для дитячих ігор, а, зроблена власними руками, одягнена у все домашнє, вона містила потужну енергетику матусі, яка, вкладаючи в іграшку свою душу, з любов’ю виготовляла її для своєї дитини, аби вона оберігала її від всіляких негараздів. Особливо Наталія Яківна полюбляє працювати над виготовленням ляльки-ростовки, які згодом знаходять широке використання у фотозонах, приурочених до різноманітних святкових заходів. Разом зі своїми учнями знана майстриня вкладає всю свою душу у їх виготовлення, то ж і виходять вони у них гарні і веселі.
Від пані Наталії дізналися, що її лялька-мотанка є навіть на Житомирщині, в Центрі української культури та етнографії. Так, в серпні 2019 року у с.Студениця Глибочицької ОТГ пройшов перший український етнічний фестиваль «Оберіг студеної води», в рамках якого тут відбулося відкриття Центру української культури та етнографії в найстарішій сільській хаті, якій вже понад 120 років. У цій хатині, серед численних експонатів з багатьох регіонів України, своє місце займає і лялька-мотанка Наталії Жевнєрової, яка ввібрала в себе весь колорит та народні традиції нашої славної Полтавщини.
Сьогодні народна майстриня має чимало учнів, які дуже хочуть опанувати мистецтво бісероплетіння, писанкарства, виготовлення ляльки-мотанки та вишивку хрестиком, якою вона теж вміло володіє. У числі її учнів – молодша і старша групи у с.Максимівка і стільки ж у с.Недогарки, а це більше 40 дітей. Кожному з них вона віддає любов свого серця і приділяє неабияку увагу, аби навчити гуртківців тому, що вміє сама.
За дев’ять років своєї активної творчої діяльності, Наталія Жевнєрова має чимало нагород за почесні призові місця, здобуті на різноманітних престижних фестивалях і конкурсах – це дипломи, почесні грамоти та подяки. Вона успішно продовжує працювати і вдосконалювати свою майстерність, аби порадувати численних поціновувачів свого самобутнього мистецтва. До речі, всі ідеї її неперевершеної творчості не запозичені з мережі Інтернет, а ідуть від самісінької її душі і серця, виплекані з добром і любов’ю.
Розповідаючи про своє дев’ятирічне захоплення народним мистецтвом, Наталія Жевнєрова говорить слова вдячності на адресу талановитої поетеси із Кременчука, своєї подруги Тамари Марківни Васильєвої, яка допомогла розкритися її таланту, завжди і всюди підтримувала всі її починання. Їхня тісна співпраця продовжується, адже ці дві надзвичайно талановиті жінки є прикладом для наслідування тим, хто по-справжньому закоханий у поезію та мріє опанувати народне мистецтво.
Крім улюбленого заняття, без якого Наталія Яківна вже аж ніяк себе не уявляє, вона обожнює свою родину, яка її завжди підтримує і додає сил створювати справжні шедеври – це донька Тетяна, яка працює психологом у Максимівському ліцеї, та дві любі онучки – семикласниця Даніела та третьокласниця Мілана. Вони – її гордість і надія, теж надзвичайно талановиті і цікавляться мистецтвом, яким займається їхня бабуся.
Тож хай щастить Вам, шановна Наталіє Яківно, у Вашому насиченому творчому житті, зичимо Вам нової наснаги і підкорення нових висот, самобутніх і оригінальних витворів, які не тільки радуватимуть зір, а й душу, вчитимуть помічати і цінувати прекрасне. Успіхів Вам у всіх починаннях, творчих здобутків і перемог!
Фото Анатолія КРАВЧЕНКА та з особистого архіву
Наталії ЖЕВНЄРОВОЇ.

Матеріал підготували: