ЕКЗОТИЧНА ПТАХОФЕРМА АНДРІЯ ЦАРЬКОВА

Андрій Леонідович Царьков з с. Горби – людина незвичайна. Господаря з таким нетрадиційним підходом до господарювання та любов’ю до тварин і птахів ще треба пошукати. На обійсті у нього, скажу я вам, справжнісінька екзотична птахоферма.
…У вольєрі пишалися своєю неймовірною красою павичі. Краса цих дивовижних казкових птахів завжди викликає захоплення, як тільки з’являється можливість побачити їх наяву.
Адже павичі – це птахи, які здатні прикрасити своєю присутністю будь-яку садибу, надати їй вишуканості, навіть деякої аристократичності. Їхній величний вигляд та яскраво забарвлене пір’я нікого не залишають байдужим! Ті, хто не знайомий зі специфікою вирощування цих дивовижних птахів, переконані, що утримувати, а тим більш займатись їхнім розведенням – справа надзвичайно складна, яка вимагає створення спеціальних умов, наявності унікальних знань та особливого вміння. Я теж була певна цього, але насправді все виявилось значно простішим, коли поспілкувалася з Андрієм Леонідовичем.
– У цю птицю я закохався 3 роки тому, коли відвідав одну з пташиних виставок, то відразу вирішив розвести їх у своєму господарстві. Скажу, що задоволення не з дешевих, тільки 3000 – 3500 грн коштує самочка цього казкового птаха. Особливу увагу, звісно, звертав на самців, бо, як відомо, саме вони – окраса свого виду. Нині ж у моєму пташиному царстві налічується три різновиди павичів: індійський, чорноплечий і білий, – мовить господар. – При бажанні розводити павичів може будь-який власник приватного господарства як у селі, так, навіть, і в місті. Мабуть, головна перешкода для власників цих птахів – часті несамовиті крики павичів-самців у шлюбний період, які можуть викликати цілком природнє невдоволення сусідів. Та мої сусіди вже звикли… Кричать павичі й справді дуже різко, особливо неприємно чути їхній «спів» у темний час доби. Але треба справедливо зазначити, що це чи не єдина їхня негативна якість. Самка за сезон може знести від 15 до 20 яєць. Яйця зовні нагадують індичі, та й за смаком приблизно такі ж, тільки шкаралупа індичих яєць ряба, а павиних – біла. І коштує таке яйце сьогодні на ринку приблизно 200 гривень.
Доглядати за королівськими птахами, виявляється, неважко. Андрій Леонідович розповідає, що ці красені невибагливі. Їдять відносно мало. Годує їх тим, чим і домашню птицю. Господар каже, що вони в нього досить ручні й готові їсти просто з рук, хоча за характером доволі агресивні, близько до себе не підпускають і випросити чи стимулювати їх, щоб вони розкрили свої хвости, практично неможливо. Але для маленьких любих онучечок-красунечок, Діани та Крістіни, можуть творити дива: і хвостики розкрити, і з рук їсти. Дівчатка допомагають дідусеві годувати і поїти казкових пташок і зовсім не бояться заходити до вольєру, де ті мешкають.
Дуже легко за зовнішніми ознаками розрізнити самця і самку. Самка – менша і хвіст у неї коротший і розкриває вона його рідше, а самець – це той птах, яким захоплюються люди, — він більший, шия у нього синя, оперення кольорове, довжина хвоста сягає метра і він у нього майже постійно розкритий, десь три метри шириною, якщо не брати до уваги період, коли павичі скидають свої хвости. А стається це в серпні. Саме в цей період ми любувалися павичами в обійсті Царькових. Павичі прямо на моїх очах втрачали пір’їнки, що переливалися всіма кольорами веселки. А вже взимку пір’я починає відростати. Навесні довжина пір’їни становить близько одного метра, а подекуди навіть більше. Особливо активні птахи у другій половині весни і в першій половині літа, коли в них шлюбний період. Тоді, усміхається Леонід Царьков, вони кричать, як у джунглях.
Складається враження, що павичів не так-то й просто утримувати на господарстві, проте Леонід Андрійович констатує, що особливого клопоту вони йому не завдають. Навпаки – отримує задоволення від того, що їх доглядає.
А ще на пташиному дворі Царькових привільно мешкають 7 різновидів фазанів та 2 різновиди цесарок. Незабаром планує чоловік розводити ще й королівських фазанів.
Знання з догляду за екзотичними птахами Андрій Царьков черпає з Інтернету та зі спілкування з такими ж пташниками на виставках у Хоролі та Кременчуці. Багато висновків робить і з власних спостережень. І головне, що все це приносить йому неабияке задоволення. Та й справді є в цьому чоловікові щось особливе, що дозволяє йому розуміти мову природи та птахів. Він вміє помічати те, чого не помічають інші. Напевно, і його птахи це відчувають.
– Ми з дружиною, Людмилою Іванівною, відпочиваємо всього чотири години на добу, бо утримуємо, окрім цього пернатого царства ще й корів, свиней, не тільки свійських, а й диких, гусей та качок, а до того ж, ще й на роботу треба вчасно дістатися, та й робота не з простих, бо працюю директором Горбівського СГКП. Та треба крутитися в наш нелегкий час, бо хочеться щоб діти та онуки жили краще за нас, допомогти їм стати на ноги, – мовить Андрій Царьков.
То ж хай щастить Вам, господарю. Нехай збуваються всі плани і задуми та множиться і додається у Вашому пташиному царстві.

Андрій ЦАРЬКОВ з донечкою Юлею та онучками Діаною і Крістіною

Фото Анатолія КРАВЧЕНКА та з сімейного архіву родини Царькових.

Матеріал підготували:

  • Завідувач відділу літературного редагування, член Національної спілки журналістів України.