ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ДЕПУТАТА –
ПРАЦЮВАТИ НА БЛАГО ГРОМАДИ ТА ЛЮДЕЙ

У цьому переконаний Олександр Дмитрович Мулявка, депутат Піщанської сільської ради, який знає, що задля досягнення будь-якої мети потрібно бути наполегливим та цілеспрямованим. Він – людина активної життєвої позиції, яка всю себе вкладає у роботу. За роки депутатської діяльності досяг чимало, і перелік зроблених справ приємно вражає та викликає повагу. Окрім депутатської діяльності, чоловік займається розвитком сімейного бізнесу, є керівником сімейного фермерського господарства «Агріколе», що веде діяльність у селі Максимівка. Про те, як вдається все поєднувати, за чим болить його душа, що думає про ситуацію в Україні, Олександр Дмитрович розповів під час нашої зустрічі.
У рідній і дорогій серцю Максимівці він народився, тут закінчив школу, після якої вступив до Полтавського педагогічного інституту. Здобувши вищу освіту, 11 років працював вчителем трудового навчання та фізичного виховання у Максимівській середній школі. Разом з дружиною Вітою Іванівною виростили і виховали двох синів Віталія та Сергія, дочекались онуків.
До створення сімейного фермерського господарства Олександра Мулявку підштовхнуло бажання створити гідні умови існування для своєї родини. Господарюють на орендованій землі та паях, сіють пшеницю, кукурудзу, соняшник. Всього в обробітку господарства близько 20 га землі, крім того займаються різноманітними транспортними перевезеннями, вирощують домашню живність.
Фермер розповів, що його надійними помічниками є сини та дружина Віта Іванівна. Працювати зараз дрібним фермерам нелегко, адже малий бізнес всіляко притісняється, обкладається непосильними податками, а допомоги ніякої від держави не отримує…
– На жаль, держава створила такі умови, що розвиватися бізнесу немає змоги. За час існування нашого сімейного фермерського господарства, я не можу дозволити собі взяти бухгалтера, хоча законодавчо створюються такі умови, що без бухгалтера ніяк обійтися. Мене, як фермера, дуже хвилює те, що Верховна Рада України прийняла закон, який зобов’язує всіх українців – власників земельний паїв, сплачувати мінімальний податок в 1,5 тис. грн з кожного гектара. Податком обкладають і власників більше 50 соток землі. Тобто хоч людина і виростила щось для себе, а не для продажу, але податок мусить заплатити державі. В селах люди отримують по 3-7 тисяч гривень у місяць, це у кращому випадку, лише в одиниць заробітні плати вищі. А встановлені штрафи за різні порушення на багато вищі – стартують від 15 тисяч гривень. Таке враження, що ті, хто приймає закони живуть у іншій реальності, – нарікає Олександр Мулявка. – Наша родина, хоч і має невеличкий сімейний бізнес, але економить на всьому. А як вижити в сьогоднішніх умовах тим, у кого бізнесу немає, чи пенсіонерам з їхніми мізерними пенсіями, незрозуміло… Ми, місцеві депутати, не можемо ніяк на це вплинути і щось змінити на краще.
Незважаючи на всі труднощі, намагаємось поступово розвивати наше сімейне фермерське господарство «Агріколе». Техніка у нас вся хоч і стара, але тримаємо її у робочому стані. Працюємо на орендованій землі, бо придбати землю у власність дрібні фермери не в змозі, хіба якісь 1-2 гектари. На мою думку, відкриття ринку землі ще більше збагатить великі корпорації, а для дрібних фермерів це зовсім не райдужна перспектива. Ті податки, які планується сплачувати за земельні паї, лише підштовхнуть людей до їхнього продажу, – ділиться думками фермер.
Олександр Дмитрович обирався депутатом вже не одне скликання. Його обирали депутатом Кременчуцької районної ради, депутатом Максимівської сільської ради, Недогарківської сільської ради, після добровільного створення територіальної громади. У тому, що ця громада створилася у 2015 році, є велика заслуга й Олександра Мулявки. Тоді, на його думку, Максимівка занепадала, тому добровільно об’єднавшись з Недогарками в територіальну громаду, змогли врятувати Будинок культури, зробивши там опалення та відремонтувавши дах. Раніше заклад не функціонував, а після об’єднання, вдалося дати йому життя, ввівши посади директора та художнього керівника. Було зроблено й ремонт у дитячому садку, створено ще одну групу, аби не було черги батьків, які бажають аби їхні діти відвідували заклад дошкільної освіти. У Максимівці багато молодих сімей, де підростають діти, адже Кременчук поряд, там є робота, транспортне сполучення чудове, тож люди живуть у селі, а працюють у місті.
Олександр Дмитрович пишається тим, що не без його активної участі, силами місцевих небайдужих людей до 500-річчя села, в Максимівці спорудили пам’ятний знак козацтву. Одним з активних ініціаторів та організаторів спорудження пам’ятника був великий українолюб, справжній патріот Євген Опанасович Шаблій, на жаль, нині покійний.
Завдяки Недогарківській громаді, активній депутатській ініціативі, підтримці голови Віри Костянтинівни Пащенко у Максимівці було зроблено чимало. За ініціативи Олександра Мулявки, підтримки громадськості розпочалася заміна вікон у школі на енергоефективні. У той час було створене громадське об’єднання «Відродження Максимівки», до якого в повній мірі причетний наш герой. Також були відремонтовані по селу дороги, здійснено ремонт амбулаторії загальної практики сімейної медицини, відремонтовано дах на школі, споруджені паркани на кладовищах, встановлено освітлення переважної частини сільських вулиць, а Максимівка отримала власне приміщення старостату. Олександр Мулявка ініціював і проєкт капітального ремонту водогону по с.Максимівка. Це все фактично втілилось в життя завдяки депутатам сільської ради, старості села Миколі Перешилу та голові сільської ради Вірі Пащенко в період минулої каденції, коли Максимівка входила до Недогарківської ОТГ.
– Мене, у свій час, ледве не виселили з Максимівки за те, що я був активним прихильником створення Недогарківської ОТГ. Але люди побачили скільки всього вдалося зробити та скільки залучити коштів на вирішення потреб села, мабуть, за 50 років не було зроблено скільки, як за час існування об’єднаної громади, тому з часом змінили свої думки, – розповідає депутат. – На мою думку, держава нас обдурила, змусивши об’єднатися з Піщанською громадою, але радує те, що є взаєморозуміння з Піщанським сільським головою Олександром Краплиною, іншими депутатами сільської ради і що за минулий рік зроблено у громаді чимало. Кожний з депутатів відстоює свій округ, тому я, звісно, вболіваю найбільше за Максимівку, але й сусідні села для мене не чужі, як депутат, маю обов’язок дбати про розвиток всієї Піщанської громади. Буває нелегко поєднувати депутатську роботу з фермерською, на все потрібний час, але стараюся все встигати, планувати всі зустрічі і робочі моменти.
За цей рік завдяки Піщанській сільській раді в Максимівці добудовано новий стадіон біля ліцею, встановлено ворота, закладено сосновий парк, який планується весною розширити. Минулоріч працівниками комунального господарства здійснювалися роботи з благоустрою – викошування бур’янів на цвинтарях, в центрі села. У Піщанській громаді ми створили сильне комунальне господарство, і минулого року вже не мали у Максимівці проблем із водою, як раніше. Для потреб комунгоспу придбано нові технічні засоби завдяки сільській раді. Максимівську шкільну машину було передано в комунальне підприємство та обладнано під ритуальні послуги.
У Будинку культури планувалося замінити 6 вікон і вхідні двері, але за час проведення тендерів ціни зросли, тож закладених коштів вистачило лише на 3 вікна. Є плани в цьому році встановити решту вікон та двері. Також плануємо в Максимівському ліцеї зробити ремонт актового залу та їдальні, на це вже передбачені кошти у бюджеті сільської ради.
Наша команда також активно працює в напрямку відродження у селі церкви. Раніше у Максимівці була велика церква. Коли дзвонив церковний дзвін, його було чути у Козельщинському монастирі, але перед Другою світовою війною церкву зруйнували. Нині в селі діє церковна громада, для богослужінь є пристосоване приміщення, але ж хочеться збудувати справжню церкву в центрі села, – розповідає Олександр Дмитрович.
Він обраний депутатом Піщанської сільської ради від партії «Сила і честь». Чоловік переконаний, що люди обирали його не за партійною приналежністю, а за особисті якості і що на місцевих виборах потрібно обирати людей, дивлячись на їхні справи, а не на те, у якій вони партії. А ще він вважає, що великі підприємства, які ведуть свій бізнес на території громади, зобов’язані долучатися до її розвитку, не лише якимись дрібними акціями, а й більш вагомими. Бо чомусь найчастіше плече для вирішення місцевих проблем якраз підставляють дрібні фермери та підприємці, а не ті, хто найбільше має у користуванні земель, і, відповідно, прибутку.
– Я думаю, що ми по собі залишимо чимало добрих справ, хочеться, щоб село жило, тому докладатимемо всі свої сили та енергію заради розвитку сіл громади та їх розбудови. Я щиро вдячний за тісну співпрацю Піщанському сільському голові Олександру Петровичу Краплині, який дуже оперативно реагує на будь-яку проблему і докладає максимум зусиль для її вирішення. Голова активно контактує зі старостами, сам часто буває в населених пунктах громади, тому про всі проблеми і він, і його заступники знають та швидко їх вирішують. А ще мені дуже хочеться, аби молоде покоління було активнішим, адже саме за ним наше майбутнє, – на завершення нашої розмови мовив Олександр Мулявка.
Фото Анатолія КРАВЧЕНКА.

Матеріал підготували: