ВОЛОДИМИР ШКІРКО: «КОЖЕН Є ТВОРЦЕМ СВОЄЇ ДОЛІ»

Напередодні Дня працівників сільського господарства розмову ведемо з людиною, яка все своє життя присвятила нелегкій праці на землі і яка знає справжню ціну хліба. Володимир Михайлович Шкірко, незмінний директор КСГП, а нині ТОВ «АФ»Мічуріна» впродовж майже 30 років, а віднедавна і «АФ ім.Т.Г.Шевченка» та «Світанок-1» агропромислової групи «Арніка» саме із когорти тих людей, які, як він говорить, творять себе самі. Маючи за плечима чималий досвід роботи, він продовжує вчитися працювати, втілювати в життя сучасні новітні технології, та залишається вдячним відомим аграріям Глобинщини за мудрі настанови та путівку в успішне трудове життя. Як він сам говорить, йому надзвичайно пощастило на зорі трудової діяльності спілкуватися з досвідченим аграрієм, Героєм Соціалістичної Праці Василем Єрофейовичем Курченком, працювати із його мудрим наступником Іваном Івановичем Михайліченком, а також із заслуженим агрономом України Галиною Петрівною Андрієнко. Використовуючи у своїй роботі їхній неабиякий досвід господарювання, Володимир Михайлович самостійно прокладав свою стежину у житті…

На шляху реформування
7 лютого 1991 року Володимира Михайловича Шкірка на альтернативній основі було обрано головою тодішнього КСГП ім.Мічуріна, який на той час вже розпочав свій трудовий шлях у господарстві – до цього він кілька років успішно очолював колектив МТФ №1. Молодий, але надзвичайно впевнений в собі, взяв на свої плечі нелегку ношу, адже це був початок 90-х. Перед ним стояло завдання не просто зберегти потужне господарство, а, насамперед, його традиції та неабиякі здобутки відомих на всю країну попередників. Та мічурінці не просто вижили, вони вистояли, зберегли матеріально-технічну базу і впевнено рухалися вперед…
Тоді, наприкінці важких 90-х, мічурінці в числі перших стали на шлях реформування. Взимку 2000 року на базі тодішнього КСГП ім.Мічуріна виникло чотири товариства з обмеженою відповідальністю: агрофірми «Мічуріна», «Курченка», «Довіра», «Мрія». Та не всі з них витримали випробування часом: вже через два роки АФ «Курченка» приєдналася до АФ «Мічуріна», «Довіра» ввійшла до складу ПАФ «Урожай». Згодом і «Мрія» як виробничий підрозділ ввійшла до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт».
Традиційність, стабільність та відповідальність
І сьогодні, згадуючи ті нелегкі роки, Володимир Михайлович говорить, що у житті є моменти, коли потрібно досить швидко приймати рішення, і які, як виявляється згодом, стають доленосними. Саме так було і наприкінці 90-х після виходу Указу тодішнього Президента України Леоніда Кучми «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» за №1529/99 від 3 грудня 1999 року. Прийнявши тоді чітке і виважене рішення, він жодного разу не пошкодував про це:
– Я міг би тоді взяти землю і оформити на себе чи на дружину, але цього не зробив, бо господарство було дорогим і близьким мені. За мною стояли люди, наші працівники, у кожного з них були сім’ї, діти. Але головне те, що вони повірили мені, пішли за мною, хоча невизначеність та невідомість лякали тоді всіх. І у 2000 році я пішов на створення агрофірми. 10 березня 2000 року була зареєстрована агрофірма «Мічуріна» в складі агропромислової групи «Арніка», – мовить Володимир Шкірко.
За 20 років, що минули відтоді, він часто ставить собі запитання: чи правильно тоді зробив? Чи можливо потрібно було вчинити інакше і піти не тим шляхом, бо багато було вислухано різних думок, зауважень, часом невдячних слів. Та нині він твердо переконаний, що вчинив тоді правильно і жодного дня не шкодує, що пішов саме тим шляхом, а не іншим. Сьогодні ТОВ «Агрофірма»Мічуріна» одна з найуспішніших у складі агропромислової групи «Арніка» і у цьому чимала заслуга її директора Володимира Михайловича Шкірка. Час іде, життя вносить свої корективи, та незмінними залишаються три основні риси його характеру – традиційність, стабільність та відповідальність, що допомагають бути успішним керівником трьох сільгосппідприємств.
«Гордий тим, що ріднегосподарство з 1945 рокумало лише трьох керівників…»
Ці слова з уст досвідченого аграрія прозвучали якось особливо, дуже спокійно і впевнено. І це дійсно успіх, адже 75 років – це солідний проміжок часу. Василь Єрофейович Курченко, Іван Іванович Михайліченко, Володимир Михайлович Шкірко…Кожен з них свого часу зробив і продовжує робити чимало для становлення, росту та примноження славних мічурінських традицій. З 1945 і до 1976 року колгосп ім.Мічуріна очолював славнозвісний Василь Єрофейович Курченко, колишній фронтовик, який у віці 76 років пішов на заслужений відпочинок. У тому ж році трудову естафету прийняв Іван Іванович Михайліченко, який до обрання його на таку відповідальну посаду працював начальником районного управління сільського господарства. У 1991 році головою правління було обрано Володимира Михайловича Шкірка. Багато що йому вдалося зробити, можливо, дещо не так, як того б хотілося. Але він завжди був і продовжує залишатися чесним і відвертим з людьми, впевнено і надійно йде разом з ними до успіху та втілення в життя амбітних планів.
– Працювати після таких керівників, мені, молодому, було і важко, і надзвичайно відповідально. Пережити довелося багато, виникали різні ситуації, та люди до останнього отримували заробітну плату. З впевненістю можу сказати: отримую неабияке задоволення від того, що вдалося не просто зберегти господарство, а з кожним роком примножувати його силу і міць, застосовуючи новітні технології землеробства, – з гордістю говорить Володимир Шкірко.
У складі агропромислової групи «Арніка»
Ставши єдиною командою, до них почали приєднуватися сільгосппідприємства із сусіднього Кременчуцького району. Першими, хто виявив бажання з ними працювати була АФ «імені Т.Г.Шевченка», що діє на території сіл Демидівка та Омельник (квітень 2006 року). З січня 2007 року приєдналася і АФ «Світанок-1» (села Нова Знам’янка та Вільна Терешківка).
– Люди повірили мені, повірили керівництву «Арніки» в особі її засновника Андрія Васильовича Пилипченка. За всі ці роки ми досягли тісної співпраці, маємо порозуміння з селянами. І Ви знаєте, мене там приймають як рідного. Люди вболівають за свої господарства, дбають про гарні врожаї, адже це добробут їхніх родин. Вони зрозуміли, що «Арніка» – це значно вищий рівень організації праці, – мовить директор трьох сільгосппідприємств Володимир Михайлович Шкірко.
Курс на органічне землеробство
Заснована в 2000 році агропромислова група «Арніка» займалася виключно рослинництвом за традиційною технологією вирощування. У 2005 році було створено «НДІ сої», так як основною і найбільш перспективною культурою компанії були соєві боби та продукти їх переробки. 2012 рік став переломним в історії агропромислової групи, адже її власник і засновник Андрій Пилипченко прийняв важливе рішення щодо поступового переходу компанії на органічну технологію виробництва. То ж у нинішніх планах керівництва – стати найбільшим органічним агрохолдингом Європи.
– Ще задовго до обрання компанією курсу на органічне землеробство, мені важко було звикнути до того, що ми не займаємося тваринницькою галуззю, що у нас немає городньої бригади. Але зараз із впевненістю можу сказати, що коли хочеш досягти значного успіху, а точніше, вийти не тільки на європейський рівень, а і світовий та завоювати його – то потрібно визначитися і працювати в одному напрямку, бо досконалості важко досягти в усьому. Зараз напрямок обрано, поставлене амбітне завдання, то ж кожному є над чим працювати. Успішно вирощуємо органічну сою, пшеницю, кукурудзу, нут, коричневий льон та технічні коноплі. Успіх в органічному виробництві став можливим завдяки дотриманню сівозміни та правильному обробітку грунту, умов зберігання органічної продукції та грамотно підібраній команді фахівців, – наголосив Володимир Шкірко, говорячи про нинішні успіхи компанії.
Кадри вирішують все
Цей давній радянський лозунг не втрачає своєї актуальності і нині, адже якою б надпотужною і високоточною не була сучасна техніка, вона ніколи не зможе замінити людських рук і міцних знань. У компанії нині трудяться 750 чоловік, кожен відмінно знає свою роботу і виконує її якнайкраще, тому тут випадкові люди просто не затримуються.
– І сьогодні, згадуючи ті далекі роки, коли я тільки-но очолив колгосп імені Мічуріна, мій трудовий день розпочинався з об’їзду старенькою «Нивою» полів господарства, аби самому переконатися, чи там все гаразд, а нині там немає чого робити без агронома, адже органічне виробництво, яким нині успішно займається агропромислова група, вимагає неабияких знань та чималого досвіду роботи. Вже не один рік у нас успішно діє система GPS-навігації, коли на величезному екрані ми бачимо рух техніки на полях та об’єм виконаних нею робіт. Такий успіх агропромислової групи «Арніка» став можливим завдяки мудрому керівництву її засновника Андрія Васильовича Пилипченка, злагодженій чіткій праці всього трудового колективу, що діє як єдиний механізм, надпотужній техніці, що нині задіяна на полях, та неабиякому бажанні кожного працювати і підкорювати нові вершини.
Найважливіше – це робота з пайовиками
Важливим аспектом у своїй роботі Володимир Михайлович вважає роботу із пайовиками, яких агропромислова група «Арніка» має близько 5 тисяч. Людям, які повірили в успіх «Арніки», і уклали договір оренди своїх земельних часток (паїв) тут приділяється значна увага.
– Завжди намагаюся ухвалювати рішення, аби люди були задоволені, не роблю необдуманих і поспішних висновків. Пайовики мають можливість отримати ту сільгосппродукцію, що їм потрібна, з доставкою додому у 25-кілограмових мішках, а також кошти готівкою. Завжди якісно і вчасно здійснюємо обробіток присадибних ділянок своїх пайовиків.
Найцінніше у житті – міцні сімейні традиції
Для Володимира Михайловича Шкірка родина – це найкраще і найдорожче, що є у його житті. І сьогодні теплими і вдячними словами він згадує своїх дорогих і незабутніх батьків, які дали йому путівку в життя. Михайло Павлович і Тетяна Митрофанівна – одвічні сільські трударі, які все своє життя пропрацювали у тодішньому колгоспі ім.Мічуріна, батько – водієм, а мама – різноробочою.
– Вони для мене були прикладом в усьому – надзвичайно працьовиті, старанні, чесні і порядні, та, найголовніше, – це вони навчили мене і брата Віктора любити землю і працю на землі, поважати і шанувати людей, які живуть і трудяться поруч. Вдома, ще будучи школярем, ми з братом тільки і чули розмови про колгосп, тодішнього його голову Василя Єрофейовича Курченка, про врожаї, які збирали на полях. І це, безумовно, вплинуло на вибір майбутньої професії, бо по закінченні Глобинської середньої школи №1 вступив на навчання до Полтавського сільськогосподарського інституту. А направлення на навчання я отримав із рук самого Василя Єрофейовича! Віктор, як і наш батько, все життя за кермом, працює водієм, – говорить Володимир Михайлович Шкірко.
Здобувши вищу освіту за фахом зооінженер, у 1979 році повернувся до Глобиного, у рідне господарство, де розпочав свою трудову діяльність і в якому трудиться і понині. Разом з дружиною Наталією Федорівною виростили і виховали двох чудових дітей – сина Олега та доньку Юлію, які здобули вищу освіту, створили власні сім’ї і подарували люблячим дідусеві з бабусею четверо найкращих у світі онучат – Софію, Богдана, Злату та Артема.

Усе велике на землі бере початок з колоска…
Володимир ШКІРКО з донькою Юлією. Фото 1997 року


Володимир Михайлович надзвичайно активна людина, обирався депутатом Глобинської районної ради, міської ради. 25 жовтня ц.р. на чергових місцевих виборах, вже вкотре знову обраний депутатом Глобинської міської ради від Аграрної партії України, з чим його і вітаємо.
Напередодні професійного свята – Дня працівників сільського господарства надсилаємо Вам, Володимире Михайловичу, та всьому великому і згуртованому трудовому колективу агропромислової групи «Арніка» найкращі і найтепліші слова вітань і щирих побажань. Нехай щедра тепла осінь обдаровує вас своїми плодами, принесе в кожну родину благополуччя, мир і спокій, достаток і велике людське щастя. Нехай всі дні вашого життя будуть завжди ясними, ниви – рясними, а дощі – вчасними. Зі святом, шановні аграрії!


Фото із сімейного архіву Володимира ШКІРКА.

Матеріал підготували: